Типи кар’єри співробітників

Вважають, що кар’єра — це постійне підвищення на посаді. Від молодшого спеціаліста до старшого, від експерта – до керівника відділу, від керівника відділу – до топ-менеджера. Проте, керувати людьми та бути фінансово відповідальними люблять далеко не всі. Невже в такому разі кар’єрне зростання не можливе? Можливе!

Існує два принципи кар’єрного зростання. Вертикальний та горизонтальний типи кар’єри. У кожного з них є свої плюси та мінуси.

Вертикальний тип кар’єри

Це кар’єра у шаблонному розумінні: від нижчої посади до вищої. Наприклад, ви починаєте стажером чи помічником, а стаєте керівником відділу. Як правило, зростання відбувається всередині однієї і тієї ж компанії або в одній і тій же області. Разом із посадою підвищуються обсяг відповідальності та, звичайно, рівень зарплати.

Вертикальний тип кар’єри — це не єдиний правильний спосіб розвиватися на роботі.

Плюси вертикального типу кар’єри:

• Вважають синонімом успіху;
• Можливість вирішувати амбітні завдання та підвищена відповідальність;
• Функції управління іншими людьми та участь у фінансових рішеннях;
• Ви обличчя відділу (чи департаменту, чи регіонального представництва);
• Можливості для розвитку і вас як особистості, та бізнесу, яким ви займаєтеся;
• Висока зарплата;
• Вертикальне зростання можливе у будь-якій компанії, у будь-якій професійній сфері.

Мінуси вертикального типу кар’єри:

• Відповідальність за чужу працю. Іноді буває занадто великою, внаслідок чого з’являються перевтома чи вигорання;
• Доведеться приймати непрості кадрові рішення — вибирати, кого прийняти на роботу, а з кимось розлучатися, якщо вони погано справляються зі своїми обов’язками;
• Прийдеться постійно жити в напруженому графіку, рано вставати і пізно лягати;
• Будете менше занурені у спеціалізовані питання вашої професії, а більше – у суто адміністративні;
• Складніше дотримуватися балансу між роботою та особистим життям;
• Часто вимагає участі в офісних інтригах задля отримання чи утримання потрібної посади;
• Завжди є стеля зростання кар’єри.

Будь-який керівник має пройти весь шлях: від стартової позиції до посади головного. Тоді механіка роботи буде вам абсолютно зрозумілою. Іншими словами, якщо хочеш стати власником бару, тобі спочатку потрібно прийти до бару як гостя, потім постояти за стійкою — і так далі».

Горизонтальний тип кар’єри

Це розширення відповідальності співробітника у межах одного відділу чи поглиблення його компетенції. У певному сенсі це природний шлях розвитку професіонала. Ви починаєте як молодий фахівець, у процесі роботи «прокачуєте» навички, вчитеся новому, концентруєтеся на певній темі та стаєте професіоналом із вузькою спеціалізацією. Це хороший варіант для творчих та експертних професій, якщо ви закохані у свою справу та не хочете відволікатися на управлінські завдання, які вам нецікаві. Зазвичай відбувається у межах одного відділу.

До горизонтального зростання відносяться підвищення розрядів, категорій, присвоєння наукового ступеня.

Плюси горизонтального типу кар’єри:

• Ви прокачуєте свої навички і стаєте цінним професіоналом у своїй галузі;
• Ви знаходитесь у процесі постійної самоосвіти і можете почати передавати свої знання іншим;
• Слідом за вашими навичками зростає ваша зарплата;
• Не доведеться вникати в планування, бюджет, розробку та контроль KPI для вашого підрозділу, «розрулювати конфлікти в колективі, стежити за підкилимовими інтригами;
• Найменша зона відповідальності. Ви відповідаєте лише за наслідки своїх рішень;
• Немає «стелі» кар’єри;
• Можна спокійно підтримувати нормальні стосунки з колегами, не беручи участі в інтригах та боротьбі за посади;
• Більше свободи дій, ніж у людини на керівній позиції.

Мінуси горизонтального типу кар’єри:

• Ваш авторитет у відділі може зростати, але при цьому підвищення посади ви не отримаєте і залишаєтеся у вічному підпорядкуванні;
• Чим глибшим професіоналом ви стаєте, тим помітнішими є для вас помилки інших;
• Ваша мама засмучена тим, що не може похвалитися вашими кар’єрними здобутками перед знайомими.

Ще один варіант горизонтальної кар’єри — коли ви пробуєте як фахівець зовсім різні напрямки та компетенції, поки не знайдете щось по-справжньому своє.

Ми описали два типи кар’єри в їхньому чистому вигляді, так, ніби вони існують відірвано один від одного. Насправді все складніше: часто один тип кар’єри не може існувати без другого. Наприклад, будувати вертикальну кар’єру ефективніше, накопичивши достатню професійну базу за роки «горизонтального зростання». Деякі фахівці виділяють і третій вид кар’єри — кросфункціональний чи міждисциплінарний: фахівець, досягнувши певного рівня експертизи у своїй галузі, пробує суміжні, близькі напрями та компетенції, вивчає нову сферу.